"МОЛОДІЖНА ВАРТА"

Громадянська кампанія “Молодіжна варта”

Ми об'єднали зусилля в рамках кампанії громадянського контролю за виконанням політичними силами зобов'язань перед  українською молоддю на 2007-2012 роки.
Молодіжна варта Зародження МВАРТИ Новини Студентське відпрацювання: заслання на каторгу чи підтримка держави

Студентське відпрацювання: заслання на каторгу чи підтримка держави PDF Друкувати Електронна адреса
Написав Administrator   
Середа, 20 квітня 2011 15:04

Батьківщина вклала гроші в твоє навчання, тому маєш повернути три роки на її благо. Студенти-бюджетники, особливо випускних курсів, по-різному сприймають такі обов’язкові вимоги до навчання за бюджетом. Частина вважає це перевагою, оскільки принаймні у такий спосіб вдасться працевлаштуватися. Більшість каже, що якщо відпрацювання є обов’язковим, то краще навчатися в приватному виші, і працювати там, де заробітні плати вищі. Та й три роки жити на мінімальну зарплату не надто просто. Разом із тим, є ще одна сторона навчання за державним замовленням – якщо студент не відпрацював три роки, може отримати штраф. Наскільки правомірні такі рішення і як бути студентам-бюджетникам, з’ясовував портал osvita.com.

«Листи щастя»

Минулого тижня кілька десятків харківських студентів отримали так звані «листи щастя» - керівництво вищих навчальних закладів у такий спосіб нагадало студентам про обов’язкове відпрацювання за місцем призначення. У листах йшлося, що у разі відмови  студент буде змушений відшкодувати державі витрати на навчання.

Реакція міністерства на «щастя»

 

Директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Ярослав Болюбаш в ексклюзивному коментарі osvita.com повідомив, що такі дії Контрольно-ревізійного управління, котре приймає рішення щодо штрафів, із одного боку, є неправомірними. Справа в тому, що у такому випадку порушується Конституція України. 

«Це пов’язано з тим, що КРУ посилається на постанову Кабінету Міністрів, яка була прийнята ще в 1996 році. І її прийняття на той час базувалося на ті нормативи, які існували. Однак часи змінилися. А за 15 років цей документ жодного разу не змінювався, не трансформувався, незважаючи на те, що вносилися зміни до Закону України «Про вищу освіту» та до ряду інших законодавчих актів. І на сьогодні сталося так, що ця постанова входить у законодавче протиріччя. Тому що сьогодні запровадити у тому форматі дію тієї постанови, це значить, що треба свідомо орієнтувати керівників вищих навчальних закладів на те, щоб вони просто порушували, в першу чергу, Конституцію України і ряд інших законів», - зазначив Ярослав Болюбаш.

На руку студенту – у збиток державі?

Погоджуються з думкою директора департаменту вищої освіти і юристи. Кажуть, що попри отримані «листи щастя», студенти-бюджетники у будь-якому випадку виграють.

За словами начальника юридичного управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Ольги Кравченко, уже найближчим часом міністерство має на меті розробити нову редакцію працевлаштування із урахуванням згаданих обставин. «Хоча зараз ми маємо протиріччя. Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про освіту», випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов’язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зокрема пункт 14 Порядку працевлаштування випускників ВНЗ, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням (постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992) встановлює, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням, випускник зобов’язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати», - зазначила Ольга Кравченко.

Юрист пояснила, що разом із тим Закон України «Про вищу освіту» (стаття 56) гарантує випускникам вишів, що працевлаштування повинно здійснюватися за направленням вищого навчального закладу відповідно до угоди між замовником, керівником ВНЗ та випускником. «Отже, Закон не містить умов про обов’язковість трирічного відпрацювання та відшкодування вартості навчання. Тому, як бачимо, згадана мною стаття 52 Закону України «Про освіту» за своїм змістом не відповідає статті 56 Закону України «Про вищу освіту», - наголосила начальник юридичного управління МОНмолодьспорту.

Ольга Кравченко каже, що наразі випадків, коли випускник-бюджетник повертав державі гроші за навчання, немає. «У будь-якому випадку, навіть якщо випускник отримав листа з вимогою відшкодувати витрати на навчання, студент займає виграшну позицію», - резюмувала правознавець.

На руку державі = на користь студенту

Як повідомив начальник відділу моніторингу вищої освіти МОНмолодьспорту Микола Фоменко, пропозиції міністерства щодо врегулювання питання про відпрацювання надсилалися вже вісім (!) разів. Однак, як каже держслужбовець, у цьому випадку має бути консолідована робота з іншими відомствами. «Це положення треба погоджувати разом із Міністерством праці, Мінекономіки та Мінфіном», - зауважив Микола Фоменко.

За словами начальника відділу моніторингу вищої освіти, у МОНмолодьспорту підготований проект розпорядження Кабінету Міністрів, на підставі якого у всіх вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації створили підрозділи сприяння працевлаштуванню випускників і студентів. «Це є не уніфікована структура, однак це центр, який займається моніторингом вакансій на ринку праці кожного регіону. Як на практиці ми бачимо це? Студент на випускному курсі звертається до цього центру і просить допомогти знайти йому роботу. При цьому вказує свої критерії. Вони (випускники, - Ред.) вже дорослі люди і знають, чого хочуть. Думаю, і самі роботодавці будуть зацікавлені в цьому», - розповів Микола Фоменко.

На запитання, як бути випускнику, якщо керівництво університету змушує відпрацьовувати три роки у державній установі, працівник міністерства відповів, що з цього приводу проводиться ретельна робота з керівниками. «Наприкінці минулого року ми підготували керівникам вищих навчальних закладів лист щодо того, щоб вони припинили вимагати від студентів обов’язково працевлаштування у державних структурах за спеціальністю. На практиці це виходить так: приходить заступник декана і каже, що всім потрібно принести довідку про працевлаштування. І от випускники мають принести цю довідку, що їх беруть на роботу. Після цього деканат, університет звітує, що у нас таке гарне працевлаштування. На жаль, насправді, це не так. Ця довідка зазвичай купується. І якщо вони сподіваються, що ми будемо закривати на це очі, то цього не буде. Ми бачимо і знаємо, як це все робиться. Це все формалізм чистої води», - зазначив експерт.

Микола Фоменко наголосив, що попри те, що питання про відпрацювання не може бути вирішеним упродовж кількох днів, «міністерство від своєї позиції не відступить». «Тому,  що іншого шляху я просто не бачу. Випускникам треба допомогти. І взагалі я не розумію, чому ставлять такі вимоги: випускникам треба відпрацювати три роки. Чому не чотири, не п’ять? Випускникам профтехучилищ, наприклад, треба відпрацювати два роки. Цього я не можу зрозуміти. У заслання відправити дитину, як це можливо? Держава повинна заохотити випускника працювати в селі чи на державній службі», - наголосив посадовець.

І за, і проти

Лідер молодіжної організації «Совість і надія нації» Володимир Крейденко дивується, чому подібне зауваження з’явилося лише цьогоріч, адже невідповідність у правовому полі існує ще з 1996-ого року. «Однак моя позиція – відпрацьовувати треба, тому що держава вкладає в тебе гроші, отже і ти повинен віддячити державі. Проте має бути створений чіткий механізм цього відпрацювання. Наприклад, чому студенти мають відпрацьовувати три роки, не два чи чотири? Це ж ніде не визначено. Це як палка з двома кінцями. Інший бік: чому потрібно працювати три роки на одному місці, навіть якщо в державній установі? Можуть змінитися обставини. Людина переїхала в інше місто, або у цьому ж місті запропонували роботу з кращими умовами, але при цьому це справді державна робота. Ще одне зауваження: чому студенти не можуть працювати в приватних структурах, вони ж також сплачують податки? Нюансів багато, і їх потрібно врахувати в новому Законі «Про вищу освіту», аби потім не виникало подібних колапсів».

Член національного комітету кампанії «Молодіжна варта: молодь за вами спостерігає!», провідний експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай радить тим, що хто виступає за ідеї відпрацювання, почитати Конституцію України. «В ній чітко сказано: вища освіта в Україні безкоштовна на конкурсних засадах. Отже, людина, котра отримала право здобувати вищу освіту за державним замовленням, вона пройшла конкурсні засади. Адже не всі отримують безкоштовну освіту, а лише ті, які виконали умови Міністерства освіти і науки. Таким чином, якщо людина отримала на конкурсних засадах право навчатися за державним замовленням, про яке відпрацювання може йти мова?», - каже Олександр Солонтай.  

Член «Молодіжної варти» зауважив, що у випадку з відпрацюванням не можна досягти потрібного для держави результату. «Хай влада створить нормальні умови роботи в бюджетних установах, заохотить, вирішить базові проблеми і тоді не потрібно буде нікого заганяти. Нікого не треба змушувати відпрацьовувати. Люди самі будуть на конкурсних умовах боротися за таке місце роботи. Людина, яка отримала вищу освіту, – це вже розумна людина, молода, освічена 22-23-річна людина. Я вважаю, що повинен бути механізм, побудований на чесності, на демократії, на ринковій економіці, заохоченні Будь-яка робота, яка робиться з примусу, є неякісною», - зазначив член молодіжної організації.

«Я абсолютно впевнений, що всі студенти після закінчення будь-якого вишу мають працювати. Для того вони й отримують спеціалізацію, певні професійні навички і знання. Однак мова про всілякі закріпачення взагалі не може йти. Проте треба передбачити здорові норми, які дозволять, по-перше, проходити виробничу або іншу практику, і таким чином краще готуватися до працевлаштування. По-друге, передбачити можливість відпрацювання не «по рознарядці», а за пропозицією від держави щодо роботи в кількох інституціях. Бо вносити формалізм як імітацію – це злочинно. Я сам закінчував виш і розумію, як ці всі довідки видаються, і таких майже 90 з копійками відсотків. І це врешті-решт призводить до того, що маємо таку саму оманливу і неправдиву систему освіти», - наголосив голова ВМГО «Студентська республіка», Голова Народно-демократичної ліги молоді Павло Вікнянський.

 

Устами студентів говорить істина?

Ірина, ПНПУ імені К.Ушинського (Одеса)

«До останнього часу ситуація з 3-річним відпрацюванням сприймалася студентами-бюджетниками як належне. Ніхто не замислювався, що може бути інакше, принаймні я таких випадків не знаю. Тому особисто у мене ця ситуація викликає обурення і купу запитань до студентського самоврядування, до керівництва вузів і до міносвіти. Про кількість марно витрачених державою грошей на освіту бюджетників та про кількість грошей на хабарі заради «липових довідок» я взагалі мовчу».

Роман, ЧНУ ім. Ю.Федьковича (Чернівці):

«Вважаю, що відпрацювання потрібно. Ну, хоча би для того, щоб мати якийсь старт. Більшість роботодавців одразу хочуть бачити випускника з досвідом роботи. А де його взяти? Тому ці три роки – це добрий фундамент для старту. Але інше питання: як отримати направлення у хороший навчальний заклад, а не в сільську школу, яка за сотні кілометрів від обласного центру і де можливостей для розвитку не так багато».

Остап, ЛНУ ім. І.Франка (Львів):

«Звичайно, я розумію цю ситуацію, яка роками не вирішується. І, ясна річ, що це не є нормально. Ймовірно, треба знайти якісь види, способи, механізми повертання коштів державі. Але саме такі методи - висилання за направленням кудись ген-ген - нікуди не годиться, бо є примусом, якого не повинно бути».

Іван, РДГУ (Рівне):

«Вважаю це прийнятним у тому випадку, коли держава може забезпечити молодому спеціалістові достойні умови праці і проживання. Були такі варіанти, коли моїх колег, які колись закінчували медколедж, відправляли на роботу в далекі села, де у ФАПі були лише гумові чоботи, або коли випускників педагогічних вузів направляють у села на півставки і доводиться жити у якійсь«врємянці», у якій електрика була ще може за часів Брєжнєва».

Не такий страшний вовк, як його малюють?

Нещодавно у прес-службі МОНмолодьспорту  надали роз’яснення керівникам вишів, реагуючи на інформацію, що з’явилася у ЗМІ, щодо вимагання окремими ВНЗ грошей від випускників-бюджетників, які не відпрацювали три роки за місцем призначення.

«Будь-які матеріальні претензії до випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, є неправомірними, тому що відсутні правові механізми, які б зобов’язали його відшкодувати до державного бюджету вартість навчання», – зазначається в документі.

Можливо, не такий страшний вовк, як його малюють. Якщо випускник хоче працювати в державній установі, то чому ні? Однак якщо випускник знайшов кращу роботу, приміром, у приватній структурі, то для чого псувати три роки його життя заради, наприклад, тієї ж сільської школи?

Після пояснень експертів стає зрозумілим, що відпрацювання не належить до категорії «обов’язкове». Однак після думок молодих лідерів та студентів виникає чергове запитання: як зробити відпрацювання не каторгою, а підтримкою держави. Разом із цим очевидним залишається одне: у новому законі «Про вищу освіту» й одні, й інші думки мають бути враховані. 

Автор: Леся Куруц

Джерело: ІА «Світ освіт»
 

MVarta Facebook MySpace Twitter Google Bookmarks RSS Feed FM2012 
Групи Google

Підписатися на розсилку

МОЛОДІЖНОЇ ВАРТИ

Ел. пошта:
Відвідати цю групу

Наша княпочка

Банер
Follow us on Twitter

Останні підписанти

Підпишіть петицію
Kevinarref KevinarrefUP
StevSnuh StevSnuhAM
Lessmooro Lessmoorobt
EllBync EllByncKC
afenetlayegol ediujoziqt
ikocodu oangocatuvuyo
omunomiraoco enusowo
bwinexud igenebofuku
equtavaluqis axuaxeherug
uexazonagar ahenuva